На мої подерті босі ноги.
І на маки, на волошки сині
Осідає курява з дороги.
І в такій далекій далечіні
Торохтить розбитий віз дитинства.
…Вже й з полудня сонце повернуло.
…Вже й під колискову материнську
Дітвора моя на ніч поснула.
На шляху Чумацькому величні
Зорі, наче спільники моргають.
А згадки у тиші опівнічній
Душу дивним світлом причащають.
1989 рік
Комментарий автора: Цей вірш - написаний давно, у 1989 році. Але він мені дорогий, і тому мені дуже хочеться поділитися ним з вами, дорогі читачі. Можливо комусь із вас він допоможе повернутися у своє далеке дитинство.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Я так часто згадую той час ,дуже хотілося б ,щоб той час повернувся який він дорогий для мене. Нас розділив океан.Надія на зустріч -небо.
м. Луцьк Томка В.
2005-09-13 10:10:20
Я так часто згадую той час ,дуже хотілося б ,щоб той час повернувся який він дорогий для мене. Нас розділив океан.Надія на зустріч -небо. Комментарий автора: І я також. Ніщо напевно не зітре його з моєї пам'яті. Я дякую Богові і тобі також, що той час був у нашому житті.
Крижановская Лидия Н
2005-09-22 14:51:24
Это очень серйозно.Вспоминать детство.Вспоминайте наставников Ваших.Благодарю за память о моей деревне и моей незабуваемой семье. Комментарий автора: Дякую Лідочка за відгук. Стільки доброго, світлого та радісно у моєму житті було звязано з твоїм селом, що забути його неможливо, як і дитинства.
Два чоловіки (Two Husbands) - Калінін Микола Це переклад з Роберта У. Сервіса (Robert W. Service)
Unpenitent, I grieve to state,
Two good men stood by heaven's gate,
Saint Peter coming to await.
The stopped the Keeper of the Keys,
Saying: "What suppliants are these,
Who wait me not on bended knees?
"To get my heavenly Okay
A man should have been used to pray,
Or suffered in some grievous way."
"Oh I have suffered," cried the first.
"Of wives I had the wicked worst,
Who made my life a plague accurst.
"Such martyrdom no tongue can tell;
In mercy's name it is not well
To doom me to another hell."
Saint Peter said: "I comprehend;
But tribulations have their end.
The gate is open, - go my friend."
Then said the second: "What of me?
More I deserve to pass than he,
For I've been wedded twice, you see."
Saint Peter looked at him a while,
And then he answered with a smile:
"Your application I will file.
"Yet twice in double yoke you've driven...
Though sinners with our Saints we leaven,
We don't take IMBECILES in heaven."
Для детей : Радостный Листок - Valentina Prokofjeva \\\"Радуйтесь всегда в Господе; и еще говорю: радуйтесь.
Кротость ваша да будет известна всем человекам. Господь близко.\\\"
(Фил.4:4,5)